Вівторок, 21.08.2018, 15:32
Вітаю Вас Гість | RSS

Сектор культури та туризму Решетилівської райдержадміністрації

 

 

Шановні майстри декоративно - прикладного мистецтва України!
Щиро запрошуємо вас взяти участь в обласному святі народної творчості «Решетилівська весна», яке цьогоріч проходитиме 18- 20 травня. Для участі у цьому масштабному мистецькому заході необхідно заповнити анкету – заявку. Форму заявки ви зможете знайти за посиланням.

Е-mail: kultura_rech_rda@adm-pl.gov.ua

АНКЕТА МАЙСТРА

 

Акція єднання "Україна моя вишивана"

«Україна моя вишивана» - це Всеукраїнська акція єднання, яка стартувала 22 червня 2017 року в селищі Скалі-Подільській Борщівського району Тернопільської області за ініціативи народних майстринь Тернопільського центру народної творчості Ірини Харатін та Тетяни Дяківнич. Протягом року вишивана карта України розміром 3*1,5 метри із зображенням областей держави, вишитих хрестиком, мандрує естафетою з області в область. Після закінчення акції, у липні 2018 року,карта зберігатиметься у музеї Тернопільщини.

       

Мета акції- об'єднати різні спільноти України для духовного процвітання Батьківщини у любові до спільного генетичного коду нації української вишиванки.

17 березня 2018 року мапа України прибула до Решетилівки. В понеділок Решетилівський художній професійний ліцей,директор -Бігун Наталія Вікторівна,організатор- Вакуленко Надія Вікторівна, разом з учнями,майстрами та викладачами ліцею долучилися до творчої справи , за допомогою голки та нитки хрестик за хрестиком вишили частинку полотна. Після чого мапу відправили до виставкового залу Центру культури та дозвілля « Оберіг» заклад Решетилівської міської ради, де зібралися керівники району та міськради, бажаючі решетилівці, які приєдналися до вишивки прапора держави та Полтавської області.

Далі мапу- полотно буде відправлено до Києва.

          

 

УРОЧИСТЕ ВІЧЕ З НАГОДИ ВІДЗНАЧЕННЯ 204-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

9 березня 2018 року в Решетилівці пройшло урочисте віче з нагоди відзначення 204-ї річниці від Дня народження Т.Г.Шевченка.

До пам’ятника великому Кобзареві в центрі міста прийшли керівники району, представники установ та організацій, небайдужі жителі. Розпочинаючи захід учасники художньої самодіяльності РБК Юрій Рискаленко та Валентина Кіф’юк зачитали уривок з поеми "Причинна", якою розпочинається "Кобзар". Ведучий Сергій Жимуренко говорив про велич постаті Тараса Шевченка, могутність його пророчого слова і актуальність для нас у буремному сьогоденні. Розповідь про життєвий і творчий шлях поета перепліталася читанням віршів та уривків з поем Тараса Шевченка.

Голова райдержадміністрації Роман Перепелиця декламував такий актуальний сьогодні вірш «Бували войни й військовії свари». Голова районної ради Сергій Колотій нагадав Думку («Тече вода в синє море та витікає»).

 Завідуюча відділом культури і туризму РДА Світлана Гудзь прочитала вірш «У всякого своя доля». Юна решетилянка Анна Лазурович проникливо зачитала уривок з поеми «Лілея», про тяжку долю Катерини з однойменного твору поета читала Наталія Зінюк. Леонід Пасічний зачарував присутніх віршем «Світа, край неба палає», а Вікторія Криндач нагадала послання «І мертвим, і живим». Близький духом та словом до великого Кобзаря поет – земляк Віктор Ставицький зачитав власного вірша «Розмова». А завершились читання емоційним прочитанням Шевченкового "Заповіту" від Ольги Хлистун. До підніжжя пам’ятника вдячні нащадки поклали квіти.

Шановні, милі та шалено коханні решетиляночки! Ми поспішаємо привітати вас з головним весняним святом та запрошуємо відвідати 7 Березня о 16:00 Решетилівський РБК, де відбудуться святкові заходи та концерт. Вас привітають: Фолк-Гурт «СТРИБОЖІ ВНУЦІ» (Полтава); Баян-Шоу «MUSIC SPIN» (Харків); Леонід Вівсюк (Суми). Захід відбудеться за підтримки:  Голови Полтавської Обласної Ради, нашого земляка - Олександра Юрійовича Біленького, та Громадської Організації «Патріоти Решетилівщини».  Нині твій весняний день, сонця квітів і пісень! Ласкаво Запрошуємо!

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

Сьогодні в Решетилівці біля пам’ятника Т.Шевченка відбувся велелюдний мітинг-реквієм з нагоди вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Голова районної ради Сергій Колотій та перший заступник голови райдержадміністрації Іван Черкун в своїх промовах згадали події 4-х річної давнини та висловили співчуття родинам загиблих, зокрема земляків, які загинули, захищаючи кордони рідної країни та її європейський вибір.

Настоятель Свято-Успенського храму, протоієрей отець Володимир провів поминальну панахиду по загиблих під час кривавих подій у Києві 2014 року та на Сході країни і висловив сподівання, що незабаром прийде час, коли поневіряння залишаться в минулому і українці житимуть у заможній та квітучій державі.

 

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

у місті Решетилівка біля пам'ятнику загиблим в Афганістані

Борці за незалежність України

До 120-річчя Юрія Горліс – Горського

Нещодавно в читальному залі Решетилівської районної бібліотеки відбувся «круглий стіл», організований директором районного музею Юрієм Кісілем, присвячений 120-річчу з дня народження нашого земляка, талановитого письменника, військового та політичного діяча, який все своє життя присвятив боротьбі за незалежність України Юрія Городянина – Лісовського (літературний псевдонім Юрій Горліс – Горський). У зібранні взяли участь не байдужі до історії України та рідного краю люди: Анатолій Ханко - заступник голови Полтавської обласної ради, Іван Черкун - перший заступник голови РДА, Віктор Бережний - заступник голови районної ради, Олег  Коцар – депутат районної ради, Володимир Зінченко - начальник районного відділу освіти, Олексій Лапко – лауреат обласної премії Горліс – Горського, директор Піщанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, учителі історії Решетилівської гімназії ім. І. Л. Олійника Ігор Гмиря і Наталія Ширшова та Решетилівської ЗОШ І-ІІ ступенів Сергій Антонець,  Світлана Гудзь –завідуюча сектором культури і туризму РДА, Володимир Мазур – художник і громадський активіст, Григорій Кошкалда – краєзнавець та інші.

Дещо з біографії:

На початку засідання було продемонстровано відеофільм про Городянина - Лісовського знятий  журналістами обласного ТРК «Лтава» у циклі фільмів про видатних жителів Полтвщини, які під час Української національної революції 1917 – 1921 років боролися за незалежність України.

Там розповідається, що Юрій Городянин – Лісовський народився 14 січня 1898 року в селі Демидівка Полтавської губернії, свого часу закінчив Полтавську гімназію. Під час Першої світової війни служив на офіцерській посаді в російській армії. У 1917 році, під час українізації збройних сил колишньої Російської імперії, одним з перших вступив до українського війська, яке боролося за незалежність України і став старшиною – кіннотником Запоріжського полку УНР (прохання не плутати зі званням «старшина» в  радянській армії, бо в армії Української Народної Республіки старшинами називали офіцерів). Взимку 1920 року захворів і був залишений на лікування в урочищі «Холодний Яр» неподалік від Чигирина що на Черкащині. Там його зворушили селяни, які, піднявшися на збройну боротьбу за незалежність України, створили своєрідну «холодноярську республіку» на прапорі якої було написано: «Воля України або смерть», і віталися  між собою гаслом «Слава Україні!».

 Після одужання під псевдонімом «Залізняк» його призначили осаулом першого куреня  полку гайдамаків «Холодного яру». Брав участь в багатьох боях з більшовицькими окупантами. Внаслідок своєї доброти (пощадив життя начальнику міліції – українцю, а той викликав полк червоної кінноти), потрапив у полон, чудом втік втік з-під розстрілу «чекістами» й знову повернувся у Холодний яр. У 1921 році був посланий отаманами Холодного яру на переговори з керівництвом УНР, яке на той час знаходилося в еміграції у Польщі. А холодноярці після цього аж до 1922 року чинили опір російським загарбникам. Про боротьбу холодноярців у 1937 році видав  документальну книгу «Холодний яр», яка стала бестселером серед тодішніх мешканців України, що знаходилися під польською окупацією. За свідченням істориків, які отримали доступ до архівів СБУ, де зберігаються документи колишніх радянських спецслужб, більшість подій та осіб описаних в романі мають документальне підтвердження. До речі, саме з цієї книги воїни УПА, які боролися проти німецьких та радянських окупантів в роки Другої світової війни та по її закінченню, запозичили у холодноярців спосіб будувати в лісах підземні схованки - «схрони» непомітні для ворогів.

А до цього Юрій займався підпільною роботою на території порадяншиної України, готуючи повстання задля здобуття нею незалежності. Потрапив до рук ГПУ. Пройшовши пекло радянських концтаборів зумів втекти з психіатричної лікарні, куди його завдяки вмілій симуляції запроторили «чекісти». Після цього окрім «Холодного яру» написав ще кілька книг про боротьбу українців за свою незалежність на початку минулого століття, описав  життя в СРСР під час сталінських репресій та жахіття радянських концтаборів.

 На початку Другої Світової війни боровся за незалежність Закарпатської України. У 1939 році допомагав фінам відстоювати свою незалежність від радянських загарбників (до 1917 року Фінляндія, як і Україна, частина Польщі, країни Балтії були колоніями Російської імперії), гуртуючи українців на боротьбу зі спільним колонізатором. Допомагаючи фінам зі зброєю в руках, в газетних публікаціях оспівував велич фінського народу, який, згуртувавшись, став на захист свого національного буття й переміг набагато сильнішого агресора.   

 У 1942 році Юрій побував у Холодному яру й побачивши там наслідки 20-річного панування більшовиків, переконався у правдивості слів ще одного уродженця Полтавщини Симона Петлюри про те, що зовнішній ворог нам, українцям, був би не страшним, якби не було ворога внутрішнього – незгоди між собою…  Що є актуальним і в наш час.

По закінченню Другої світової війни Городянин - Лісовський разом з сім’єю опинився в таборі для переміщених осіб «Ді-Пі» в німецькому місті Ульм, яке знаходилося під опікою американської окупаційної влади. Там, разом з емігрантами з України, зокрема з іще одним талановитим письменником Іваном Багряним (автор книжок «Сад Гетсиманський», «Тигролови»). уродженцем міста Охтирка Сумської області та іншими, став співзасновником Української Революційно -  Демократичної партії.   Але між українським емігрантським загалом «поповзли» кимось розповсюджувані чутки про те, що Юрій є агентом чи то радянської, чи то польської, чи то ще якоїсь розвідки. 27 вересня 1946 року він безслідно зник. У тому, хто приклав рук до цього зникнення історики не мають конкретної відповіді до цього часу…

Наприкінці фільму його автори розповіли про те, що в багатьох містах та селах України, зокрема у Львові, іменем Горліс – Горського названо вулиці, у селі Медведівка, що поряд з «Холодним яром» йому встановлено пам’ятник. Та і сам «Холодний яр» і навколишні села стали місцем паломництва патріотів України зі всього світу, в Канаді щорічно організовують Горліс – Горлівські читання. А от у Полтаві, Решетилівці і Демидівці  по вшануванню земляка майже нічого не зроблено.

Обговорення:

Анатолій Ханко доповнив географію місць де Горліс – Горського пам’ятають і вшановують. Розповівши про те, як захищаючи незалежність України на Донбасі,  зустрівся зі снайпером – шведом, який воював у складі батальйону «Азов». Той розповів, що в сусідній з Швецією Фінляндії встановлено пам’ятник українцям які у 1939 році допомагали фінам відстоювати свою незалежність. Цим українським підрозділом командував Городянин – Лісовський. Радянські загарбники вельми не долюблювали цей підрозділ, адже по-перше, українці були мужніми бійцями, яким окрім власного а по-друге, вміло організували проукраїнську пропаганду серед ворожих військ, постачаючи за лінію фронту листівки. Внаслідок чого чимало українців, призваних до червоної армії, проживши до того певний час у «сталінському раю».  переходили на бік фінів, щоб боротися «за вашу і нашу свободу». А ще «віцеспікер обласного парламенту» повідомив, що вже після зняття фільму у Полтаві одну з вулиць було названо  іменем Горліс –Горського, а рішенням обласної ради  запроваджено обласну премію  Горліс - Горського.

Не сиділи «склавши руки» і решетиляни. Наталія Ширшова та Ігор Гмиря повідомили, що учні та вчителі Решетилівської гімназії ім.. І. Л. Олійника провели велику пошукову роботу зібравши з різних джерел чимало інформації про життєвий шлях Горліс – Горського. Зокрема щодо місця його народження. Адже Юрій, перебуваючи на підпільній роботі, старався не розповсюджувати цих даних для того, щоб не підставити своїх родичів під більшовицькі репресії. Відомо було лише те, що він народився в селі Демидівка Полтавського повіту. А таких сіл два , одне в нашому, інше в теперішньому Глобинському районі Полтавщини. Але  вітчизняні історики сходяться на тому, що його малою батьківщиною є «наша» Демидівка. Одним з вагомих підтверджень цієї версії є те, що історики, знайшовши в архівах залишки церковних книг (такі собі РАЦСівські реєстраційні списки за часів Російської імперії) з’ясували, що в «глобинській» Демидівці прізвище Городянин зовсім не зустрічалось. А от у «нашій» - було.  З цього приводу Віктор Бережний зауважив, що з метою виховання справжнього патріотизму вшановувати таку історичну постать не завадить  і нам  і глобинчанам…

Що стосується зникнення Горліс – Горського у 1946 році, то як чимало істориків , та і більшість  присутніх на засіданні «круглого столу» побачили за цим «руку Москви». Зокрема тому, що у листопаді 1945 року радянський маршал Жуков написав листа командувачу окупаційних військ США в Німеччині Ейзенхауеру про видачу радянських спец органів велетенський список осіб, які у різні роки боролися з радянською владою. Серед них 38-им значився Горліс – Горський як «Голова комітету Український народний союз». Американці Юрія не віддали…   

 Пошуковці гімназії в електронному вигляді створили буклети, брошури, календарі присвячені борцю за незалежність України. Прозвучали пропозиції знайти можливість роздрукувати зібрані матеріали на папері й розповсюдити серед жителів району в першу чергу серед депутатів районної міської та сільських рад, у школах району. А вже потім братися за вшанування пам’яті нашого славного земляка шляхом встановлення меморіальних дошок та інших пам’ятних знаків, присвоєння імені Горліс – Горського вулицям. Адже, як виявляється про нього на Решетилівщині і досі мало хто знає.

Окрім того, як повідомив Іван Черкун, до 120-ї річниці з дня народження Юрія Горліс – Горського в Решетилівці започатковується обласний турнір з греко – римської боротьби який відбудеться незабаром і стане традиційним.

Прозвучали також пропозиції про те, щоб з метою військово – патріотичного виховання молоді, у лісовому масиві поряд з Демидівкою влітку організовувати у пам'ять про земляка свого роду невеликий «Холодний Яр», де підростаюче покоління могло б проявити себе у рамках заходу «сокіл –джура», який регулярно проводиться по всій Україні.

Коли мова зайшла про перспективу встановлення пам’ятників патріотам України Ігор Гмиря висловив думку, про те, що вшанування на належному рівні пам’яті Горліс –Горського матиме для решетилівського (та й демидівського) люду не лише патріотичні, а й меркантильні наслідки у вигляді відвідин нашого краю туристами як з України так і з – за її меж. Якщо вони масово їдуть в оспіваний письменником «Холодний яр», на Черкащині, то не обминуть і місце народження автора книги про холодноярців. А Юрій Кісіль наголосив на тому, що вже час встановити в Решетилівці пам’ятник жителям нашого краю, які у 1917 – 1921 роках боролися за незалежність України, дані про яких є в очолюваному ним музеї. Хоча б заради того, щоб для тих їх нащадків, які не є «славних прадідів великих правнуками поганими», існувало місце для вшанування  подвигу предків, який вони здійснили на благо рідного народу.

 

Головна театральна подія 2018 року в Решетилівському районі.

19 січня 2018 року Полтавський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М.В.Гоголя представить на сцені Решетилівського районного Будинку культури моно-виставу за творчістю Великого Кобзаря Т.Г. Шевченка "В степу безкраїм за Уралом".

Вистава побувала вже в 12 районах області за ініціативи Громадської ради при Полтавській облдержадміністрації та за підтримки голови Полтавської обласної державної адміністрації В.А. Головка в рамках Всеукраїнської акції "Майстри мистецтв - трудівникам села".

Режисер, постановник та виконавець головної ролі - народний артист України Василь Голуб.  

Щиро запрошуємо всіх, кому не байдуже театральне мистецтво, відвідати виставу.  Вхід – безкоштовний.

МІТИНГ З НАГОДИ ДНЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

     Україна має багатовікову історію, починаючись від самої Київської Русі. І весь цей час наш народ виборював право мати свою власну державу.

     З часу Незалежності країни, 2004 рік – став проявом громадянської активності під час Помаранчевої революції яка увійшла в історію як свято Свободи, та 21 листопада 2013 року київські студенти, протестуючи проти незаконних рішень влади, вийшли на Майдан щоб відстояти своє право на вільний європейський розвиток.

   Це призвело до того, що люди почали виходити на вулицю, і Європротест перетворився в Єврореволюцію. Революція, яка була названа Євромайдан, або Революція гідності. Це революція кожного українця, якому набридло стояти на колінах і хочеться достойного життя у власному домі. Люди їхали на Майдан до Києва, щоб відстояти своє майбутнє. Загинуло чимало людей з різними точками зору. Але всі вони були громадянами України.

     В селищі Решетилівка відбувся мітинг біля пам'ятника Тараса Григоровича Шевченка, присвячений Дню свободи і гідності, на якому були присутні мешканці селища та керівники державних установ.

    Першим до слова був запрошений перший заступник голови райдержадміністрації Черкун Іван Павлович.

    Другим до слова був запрошений заступник голови районної ради Бережний Віктор Олександрович.

     По завершенню офіційної частини мітинга, відбулося урочисте покладання квітів біля пям'ятника Тараса Григоровича Шевченка.

Будь-яка подія має початок і має кінець. Ми повинні свято вірити, що на нашу землю скоро прийде мир, бо такий народ, як наш - добрий, щирий, відвертий, заслуговує на мир, злагоду, процвітання.

Ми частинка народу. Без нас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творить нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети.

Слава Україні! І вічна пам’ять героям!

 

   

 

Заходи проведені в Решетилівському районі на виконання плану з підготовки та відзначення в області 73-ї річниці вигнання нацистів з України.

Меню сайту
Пошук
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 41